Жанр: Рок, біт, арт-рок, психодел, блюз-рок
Місто: Сімферополь, Одеса
Мова: Російська, англійська
———
Десь між «The Doors» та «The Beatles» був на Кримському півострові в 90-х один хороший гурт під назвою «Крестные Отцы». Раніше цього року ми вже публікували огляд на цю команду, але зовсім недавно були знайдені такі масиви інформації про гурт, що у старий огляд їх і не впихнеш. Тому представляємо новий:
Гурт «Крестные Отцы» був створений в 1990 р. компанією молодих музикантів та затятих "бітломанів" з Сімферополя, за плечами яких уже був досвід п'яти музичних проектів: «Рассвет», «Динамит», «Рок-Блок», «Молитва Безбожника» та «Пшеничный Сок». Склад новоутвореної команди був такий:
Ігор Клекотнєв - гітара, вокал, електроорган;
Сергій Кобачков - бас, вокал;
Євген Аксьонов - гітара, вокал;
Вадим Брєжнєв - барабани;
Олександр Жовнір - барабани.
Найпершим релізом гурту був мініальбом «That's All Right!» (1990), записаний в дуже домашніх умовах, де робочим барабаном послужив стілець, а хай-хетами - ножиці. Складався він суцільно з каверів рок-пісень 60-х:
Відрепетирувавши новий матеріал, гурт зробив кілька записів на магнітофон та відніс їх на радіостанцію, де про гурт зробили програму, яка прозвучала в ефірі 20 жовтня 1990 р. З цих записів і вийшов перший повноцінний альбом гурту - «Осенние Сны». Перша половина альбому складається з авторських рок-н-рольних пісень гурту, а друга - з каверів на рок-хіти 60-х рр., які каверили «Бітли»:
Запис поширювався по руках студентів Кримського державного університету, де навчалися Ігор Клекотнєв та Сергій Кобачков, та музичної школи, в якій навчався Олександр Жовнір. «Крестные Отцы» давали концерти, проводили деякі збірні солянки та під кінець 1991 р. вже були досить відомими у Симферополі, про них навіть вийшла велика стаття у місцевій газеті.
Клекотнєв почав активно цікавитися філософією та езотерикою, а замість університетських пар почав більше відвідувати університетську пивнуху.
На початку жовтня натовп панків, які прийшли на концерт гурту «Грачи», який розігрівав «Отцов», зірвав концерт, влаштувавши такий гармидер, що хедлайнер так свою програму і не зіграв, що привело його у депресію. Ігор Клекотнєв кинув все та раптово переїхав у Одесу, де тиждень п'янствував та дебоширив у студентському гуртожитку, та познайомився зі своєю майбутньою дружиною Мариною. І так він здебільшого жив у потязі Симферополь-Одеса. Євген Аксьонов теж загуляв схожим чином, а решта гурту трималася більш-менш в порядку.
Щойно учасники гурту вирішили знову взятись за розум, кудись зник Олександр Жовнір. А через деякий час гуртові поступила пропозиція виступити на триденному фестивалі у Ялті, отже на заміну Олександра Жовніра знайшли деякого "Севена". В останній момент з Одеси вдалося витягти Ігоря Клекотнєва, який до цього участі в репетиціях не брав. Попри тяжкий стан, гурт чудово відіграв у перший та третій день.
Восени 1993 р. Ігор Клекотнєв поступив у Кримське училище культури на спеціальність "режисер театральних колективів", це змусило його повернутися до творчості, втім, його нові вірші вже більше підходили для виконання з гітарою, ніж у існуючому складі гурту. А решта учасників тим часом захоплювалась блюзом. Познайомившись з деяким вокалістом "Хіпою", гурт півроку бродив дванадцятитактовими дебрями, але безрезультатно.
Ігор Клекотнєв репетирував постановку «Лодка», а через потребу хорового співу пісні для неї вчив і гурт.
На початку червня 1994 р. Ігор Клекотнєв одружився і постало питання місця проживання. Його дружина поїхала до Одеси сама. Засмучений музикант намагався піти жити до лісу десь за Алуштою, але це, на щастя, скоро минуло. Щоб підбадьорити друга, Сергій Кобачков запропонував Ігорю записати новий альбом на домашній студії Олексія Баранова, доволі відомої особистості в тодішніх музичних колах. Уся гіркота гурту вилилась в альбом «В Сердце Сна» (1994):
Почуте для слухачів було несподіванкою, альбом охарактеризували як "музику людини з петлею на шиї за секунду до..."
Виплеснувши таку купу негативу, гурт знову зблизився, Ігор Клекотнєв повернувся до колишнього університету на фізфак, оселившись в гуртожитку разом з дружиною. Репетиції продовжилися, до гурту приєдналися клавішник Євген Свидов та саксофоніст Олег Пермяков. Звучання музики стало більш багатим та дорослим. Ближче до кінця року Олександр, Ігор та Сергій влаштувалися на роботу в цирковий оркестр.
«Крестные Отцы» виступили на фестивалі «Пикейные Жилеты» пам'яті Ігоря Ганькевича, де Клекотнєв знову пірнав у натовп. Були й незабутні концерти в кінотетрі «Серп И Молот» на Молдованці, де місцеві гопніки оточували будівлю і ледве пропускали публіку всередину.
Тим часом усе обладнання було перевезено з Криму до Одеси. Сергій Кобачков та Ігор Клекотнєв влаштувалися на роботу в телерадіокомпанію «Глас», а Олександр Жовнір працював сторожем. Владислав Мицовський продовжував творити дива організації та проштовхнув гурт на конкурс радіостанцій, а також домовився про запис кількох пісень на студії Кіма Брейдбурга у Миколаєві, з яких вийшов мініальбом «Лесная Фея» (1996):
Олег Пермяков вирішив покинути гурт, а його місце зайняв гітарист Руслан Малюта, який взяв участь у записі тих двох пісень, але невдовзі був замінений більш віртуозним Сергієм Скляровим з севастопольського гурту «Танатофобия».
В тому ж Миколаєві гурт взяв участь у гала-концерті, де вперше та востаннє виступав із фонограмою, яка була вимогою організаторів.
Тоді велику популярність набрав кліп гурту на пісню «Лесная Фея», у «Крестных Отцов» з'явилася нова репетиційна точка, Олександр Жовнір був вигнаний з гурту з особистих причин, а барабанщиком став інший севастополець Василь Царук.
В такому складі відбувся один з найбільш якісних концертів гурту - хороша апаратура, світло, зйомка та інтерв'ю. Перед концертом щось постійно не зросталося, але в результаті все пройшло чудово, публіка пророкувала команді велике майбутнє:
Наступного року знов відбувся фестиваль «Пикейные Жилеты», а там і «Крестные Отцы». Під час виступу у Сергія Склярова зламався струнотримач, тому стрій серйозно знизився, але вмілий гітарист швидко уловив новоутворений стрій та зробив так, щоб несправність лишилася непоміченою, хіба що Ігорю Клекотнєву довелося співати дещо нижче.
І раптом «Крестные Отцы» розпалися, коли Ігор Клекотнєв, махнувши рукою на все, переїхав в Санкт-Петербург, де став учасником гурту «Старый Нектар». У нульових він спробував реанімувати старий гурт, але було вже пізно.
Немає коментарів:
Дописати коментар