Страшные Сказки

Жанр: Рок, хард-рок

Місто: Сімферополь

Мова: Російська 

———

Короткоживуча легенда сімферопольської рок-сцени, заснована на початку 1991 р. на основі менш значущої команди «45-й Калибр». З «Калибра» у склад нового гурту увійшли: 

Дмитро "Кубі" Гладченко - вокал, бас, пісні;

Юрій Бугаєць - гітара;

Окремо приєднався Ігор - барабани. 

«Страшные Сказки» (з не менш страшною абревіатурою «СС») дуже полюбилися публіці, причиною цьому стали простота та чіпкість пісень та відмінна злагодженість музикантів, завдяки чому їхні концерти звучали добре на будь-якій апаратурі.

У 1992 р. гурт випустив одразу два демо-записи своїх пісень, один з яких був поданий на конкурс на місцевому радіо, узявши золото.

Перше демо: https://youtu.be/myne3IAg6t4

Друге демо: https://youtu.be/UH6mym2QLjo

Також існує кращий за якістю бобінний запис, який разом з парою невиданих пісень ввійшов у антологію гурту:

https://youtu.be/5eCDClNXTts

Маючи багатий на хіти репертуар, гурт ставав хедлайнером усіх міських заходів, а на піку кар'єри - у 1992 р. поїхав у Южноукраїнськ на фестиваль «Таврійські Ігри». 

На жаль, на цьому все і скінчилося, в грудні «СС» раптово розпалися. Можна тільки уявити, який успіх міг би очікувати на команду, якби проект не накрився мідним тазом, та мав повноцінний студійний запис, рекламу і гастролі.

Юрій Бугаєць вже з наступного року дебютував зі своїм новим гуртом «Роза Иерихона», а Дмитро Гладченко вже в 1994 приєднався до сімферопольських «Freno De Pedales».

В подальшому пісні «СС» переймалися вуличними музикантами, їх грали та перезаписували оригінальні учасники гурту у своїх нових проектах, а одного разу пісню «Реактивный Самолет» навіть здерла поп-зірка Юрко Юрченко. Пісня звучала на багатьох радіостанціях у 2000 р. і хоча текст був дещо зміненим, усім знайомим з оригіналом слухачам було очевидно, що це насправді за пісня.

Брайан

Жанр: Акустика, рок

Місто: Донецьк

Мова: Російська

———

Дуже цікавий андеграундний проект донецького музиканта Брайана та його колег-одноміщан. В 1994 р. ними був записаний один альбом «Вибрации Чу», що, насправді, є другою назвою гурту:

https://youtu.be/5MKG3umBzdw

Склад був такий:

Андрій "Брайан" Косенко - вокал, ритм-гітара;

Мирослав Шовкопляс - соло-гітара;

Олена - флейта;

Наташа - віолончель;

Діна - скрипка.

Альбом був записаний в дитячому садку за одну ніч, за запис відповідала людина на ім'я Беня. Кажуть, що в записі в якості ефекту застосовувались рюмки. Ще цікавий факт: в місті Донецьку у 90-х було цілих два музики на прізвисько "Брайан", другим є добрий знайомий донецького барда Вені Д'ркіна Сергій Боряк.

Чий голос вам нагадує вокал Андрія Косенка - Вакарчука чи застудженого Ексела Роуза - вирішуйте самі.

ВІА «Кольори Закарпаття»

Жанр: Рок, джаз, фолк-рок

Місто: Ужгород

Мова: Українська

———

Популярний раніше серед закарпатської молоді гурт, який грав народні пісні та власні композиції у джазовому, коло-роковому аранжуванні. Заснований ВІА був в 1973 р. під назвою «Сладкий Миг», в ті часи музиканти активно надихалися контрабандними платівками «The Beatles», «Rolling Stones», «Black Sabbath» та писали власні пісні на їхній кшталт. Склад був такий:

Василь Фучко - бас;

Володимир Лазорик - вокал;

Валерій Іванов - гітара;

Степан Дудаш - барабани;

Міко Людвіг - барабани,

Сергій Герасимович - клавіші,

Олег Гораль - клавіші,

Володимир Дегтярьов - клавіші.

З часом гурт вирішив почати виступати в складі обласної філармонії, тоді назва «Сладкий Миг» відпала через несхвалення партноменклатурою за "неоднозначність", та це було на краще, бо нове найменування «Кольори Закарпаття» значно більше віддавало колоритом. До того ж, тоді гурт почав виконувати пісні виключно українською мовою, окрім, звісно, каверів англійського року та італійської естради, які часто можна було почути на їхніх концертах. 

У 1978 відбувся перший професійний виступ гурту. «Кольори» влаштувалися працювати у молодіжному таборі у Невицькому, де отримували першу славу. Невдовзі всі учасники закінчили культосвітнє училище, після чого хобі для хлопців остаточно переросло в професію. "1980-й рік був надзвичайно багатим на враження й досвід", - ділиться Володимир Лазорик. - "Тоді «Кольори Закарпаття» працювали в обласній філармонії разом з Тетяною Анциферовою, яка на той час за популярністю сягала рівня Алли Пугачової. Цілий рік ми провели в гастролях, де мали змогу спілкуватися з такими артистами, як Володимир Винокур, Надія Рум’янцева, Тонков і Владіміров, «Песняры» та ін.". Окрім того, гурт також працював і в Івано-Франківській філармонії.

Що сталося з «Кольорами» потім - невідомо. В 1998 р. був знятий кліп, який ми невдовзі опублікуємо. В 2009 р. відбулось воз'єднання, гурт почав виступати в ужгородських пабах з каверами на західні рок-хіти, також перезаписавши багато своїх пісень. На жаль, окрім цих перезаписів у них не було жодних офіційних релізів. Проте кілька увічнених на магнітній стрічці пісень таки зберіглося, їх ми зібрали для вас у такий собі сінгл «Через Поле Широкоє» (1998):

https://youtu.be/AAojhajVdIg?si=uQNj3LoWz3V1p4Qa

Конечная Остановка

Жанр: Рок, акустика

Місто: Харків

Мова: Російська

———

Забутий проект колись досить відомого в колах харківського року музиканта-звукоінженера Сергія Кондратьєва, утворений в 90-х рр. Склад був такий:

Сергій "Фленжер" Кондратьєв - гітара, аранжування, запис;

Ольга Печєнова - вокал, гітара;

Артем Калінін - барабани.

Ім'я басиста невідомо.

Відомо, що на певному етапі в середині 90-х у гурті грало аж три дівчини. 

Репертуар «Конечной Остановки» ділився на дві категорії: блюз чоловіка, якого дістала його жінка, з впливами фанку та року 70-х у вокальному виконанні Сергія Кондратьєва, та більш спокійні, іноді акустичні, пісні з прекрасним голосом Ольги Печєнової.

В 1995 вони випустили альбом «Голубые Самолеты», він відноситься до другої категорії їхньої творчості:

https://youtu.be/ollBXaaSURY?si=_4F51wi924ItwgdV

А бадьорий джем талановитих блюзменів, в свою чергу, можна почути на записі концерту 10.03.1996 в «Music People Club», де «Конечная Остановка» зіграла спільно з «Одиноким Летчиком»:

https://youtu.be/cOGnZ4Vr92I?si=2OBwt3icXvyQQ_nr

Лекция

Жанр: Рок, важкий рок

Місто: Харків

Мова: Російська

———

В 1990 р. один харківський гітарист, його колишній однокласник та одногрупники останнього зібрались в короткочасний гурт під назвою «Лекция». Грали здебільшого рок, але гітарист за нагоди тягнув гурт на важку територію, того пару пісень можна віднести до хеві металу. Склад відомий лише частково:

Євген Лєнов (ex-«Смерш») - гітара;

Максим Панасенко - ?.

В 1990 р. вони випустили свій єдиний однойменний альбом:

https://youtu.be/6_0UCYp3TpM

Важкі пісні перша та остання, між ними поспокійніше.

В 1991 р. Євгеном Лєновим був паралельно утворений новий психоделічний гурт, записів якого не лишилося.

Подальша доля «Лекции» невідома.

Смерш

Жанр: Акустика

Місто: Харків

Мова: Російська

———

Не металісти-сталіністи, як ви могли подумати, а звичайний харківський акустичний гурт, заснований в 1987 р. кількома шкільними друзями. З двома акустичними гітарами, губною гармошкою, саморобними барабанами та металофоном вони навесні 1988 р. записали свій єдиний доступний нам альбом «Блюз Тонущего Медведя»:

https://youtu.be/tEEp8D-D4T4

Пізніше того ж року в гурту вийшла ще одна касета, після чого всі учасники закінчили школу та роз'їхались хто куди. Склад був такий:

Євген Лєнов - гітара, музика;

Сергій Юхін - музика;

Алік Гриньов - музика;

В записі також брали участь Андрій Зюзюкін та Юрій Чайка.

Після розформування «Смерша» гітарист Євген Лєнов вступив до гурту «Лекция», про який ми розповімо наступного разу.

Представление

Жанр: Рок, хард-рок

Місто: Одеса

Мова: Російська

———

Не було іншого українського гурту, який би так наблизився до майстерності такого шанованого на наших теренах гурту, як «Deep Purple», і основний елемент гурту, який змушує нас так думати, це клавіші, вони просто неперевершені. Гітарний елемент, в свою чергу, більше нагадував гаражний рок 60-х. Почалося все в 1983 р. з гурту «Вариант», коли молодий співробітник міліції, втім, з великим музичним досвідом, Юрій Пшоняк познайомився з музикантами, яких незабаром через призов в армію мав покинути лід-гітарист. Юрій розглядався як його заміна і задовільнивши усі вимоги учасників, нею він і став. Початковий склад був такий:

Костянтин Кравчикович - гітара;

Артур Добровольський - гітара, вокал;

Віктор Піддубний - бас;

Віталій Ткачук - барабани, вокал;

Ігор "Болт" Болдінов - клавіші, вокал;

Володимир "Сліпа" Сліпухін - звук.

Першою репетиційною базою гурту був клуб Судноремонтного заводу, де він відпрацьовував матеріал, виступав та брав участь у різноманітних музичних конкурсах. Гурт навіть згадували у місцевій пресі. Тоді була взята нова назва «Представление», під якою про гурт дізналося усе місто. Після гри по всьому місту колектив отримав роботу на танцмайданчику парку Перемоги, спочатку музикантів прийняли з упередженням, але молоді гурт дуже сподобався. Професіоналізм музикантів зростав, а разом з тим і рівень випендрьожу - так Ігор Болдінов грав свої неймовірні клавішні соло, повернувшись спиною до клавіш, а Юрій Пшоняк подібно Джимі Хендріксу робив те саме зі своєю гітарою.

Того часу гурт покинули гітарист Артур Добровольський та барабанщик Віталій Ткачук, якого забрали в армію. Місце драмера після кількох місяців пошуку зайняв Олексій Ландо. Невдовзі, з приходом осени, «Представление» повернулось на рідний завод, де Ігор Болдінов познайомив своїх товаришів з музикантами одеського рок-гурту «Монте-Кристо»: Володимиром "Карлсоном" Коваленком, Костянтином "Котом" Кацапом та Сергієм "Кісою" Кістеровим, які почали приходити з візитом на репетиції гурту.

З початком нового літнього періоду гурт повернувся на парковий танцмайданчик, а також знаходить собі керівника - консерватора Олександра Тарана. Постало питання репертуару, набуваючий популярність квінтет привернув увагу чиновників, через що музика гурту піддавалася тиску. В концертну програму увійшли виконання пісень популярних «Землян», «Динамика» та «Автографа». 

Восени 1985 р. гурт переїхав на репетиційну базу заводу лабораторного обладнання. Тоді вільне місце гітариста зайняв Костянтин Кравчикович, який вже був повернувся з армії. «Представление» грало на ювілеях та весіллях зі спеціальною програмою (яку ми навряд колись почуємо).

В 1986 р. гурт прийняли до Одеського рок-клубу, влітку пройшов спільний концерт з «Бастионом», «Кроссвордом» та «Каприсом». Десь в той час був вживу записаний єдиний альбом «Представления»:

https://youtu.be/kW2aa9UqFNk

Потім для гурту настали складні часи. Ігор Болдінов пішов в армію, а решта учасників розійшлася. Болдінов намагався не втратити навички гри, малюючи клавіші на підвіконні, тумбочках та інших меблях, та стукаючи по них, через що отримав путівку додому, змахуючи на ненормального. Втім, коли він повернувся до цивільного життя, реанімувати старий гурт було занадто пізно. Невдовзі його запросили в не менш легендарний колектив «Кратер», а Юрій Пшоняк знайшов собі місце у «Каприсе».